В. М. Зубачик, О. О. Пасько, М. І. Соболівська, В. В. Пришляк
Одне із провідних місць в структурі захворюваності населення України на даний час належить серцевосудинній патології. Часті стресові ситуації, шкідливі звички, надмірна маса тіла, а також ряд інших факторів роблять наших громадян незахищеними і дуже сприйнятливими до цих захворювань.
Порожнина рота, як початковий відділ шлунково-кишкового тракту, тісно пов’язана з внутрішніми органами і системами організму як у морфологічному, так і у функціональному відношенні. У зв’язку із цим будь-які патологічні процеси, зокрема й серцево-судинна патологія, знаходять у ній своє відображення. Ці захворювання поступово прогресують і часто, особливо за відсутності адекватного і своєчасного лікування, закінчуються недостатністю кровообігу, яка супроводжується різкими порушеннями трофіки тканин, в тому числі і тканин порожнини рота із розвитком важких некротичних процесів. Лікування таких виявів є досить проблематичним, тому увага лікаря-стоматолога насамперед повинна бути спрямована не стільки на лікування проявів захворювань серцево-судинної системи у порожнині рота, як на їх профілактику.
| Порівняльний показник |
Синтетичні препарати |
Препарати лікарських рослин |
|---|---|---|
|
Більш зручні у застосуванні |
+ |
– |
|
Потребують менше затрат часу для застосування |
+ |
– |
|
Менш виражена побічна дія |
– |
+ |
|
Порівняно рідко викликають алергічні реакції |
– |
+ |
|
Не мають неприємного вигляду і смаку |
+ |
+/– |
|
Більш економічні |
– |
+ |
Все більша роль у профілактиці та лікуванні захворювань організму належить хіміотерапевтичним препаратам. Сучасна ера синтетичних лікарських засобів настільки витіснила застосування препаратів лікарських рослин, що вони все частіше зараховуються до засобів резерву. Звичайно, застосування синтетичних речовин має також низку своїх переваг (табл. 1), однак, внаслідок побічної дії більшості із них, все більше зростає зацікавленість суспільства до препаратів з лікарських рослин.
Незважаючи на проведене загальне лікування, хворі на ішемічну хворобу серця потребують місцевих заходів щодо профілактики появи виразково-некротичних уражень слизової оболонки порожнини рота. Це обумовлено тим, що навіть при видимо здоровій слизовій оболонці у хворих на ішемічну хворобу серця на ультраструктурному рівні вже спостерігаються незначні порушення, які в подальшому можуть служити причиною виникнення важких уражень.
При проведенні електронної мікроскопії у хворих на ішемічну хворобу серця можна спостерігати такі зміни:
Метою нашого дослідження було підвищення резистентності слизової оболонки порожнини рота до розладів гемодинаміки у хворих на ішемічну хворобу серця шляхом проведення курсу фітотерапії.
| Група | Кількість хворих | Тривалість процедур |
|---|---|---|
|
І |
5 |
– |
|
ІІ |
6 |
один раз на два тижні |
|
ІІІ |
6 |
щоденно |
| Етап | Проведена процедура |
|---|---|
|
І |
Обробка порожнини рота настоями лікарських речовин, що володіють в’яжучими властивостями (настій листків лікарської шавлії) |
|
ІІ |
Обробка порожнини рота препаратами, що при місцевому застосуванні покращують кровопостачання СОПР (настойка лікарського часнику) |
|
ІІІ |
Обробка порожнини рота кератопластиками (аплікації СОПР обліпиховою олією) |
Хворим І групи (5 хворих) ніяких втручань щодо профілактики виразково-некротичних уражень слизової оболонки порожнини рота не проводилось. Хворим ІІ групи (6 хворих) один раз на два тижні, а хворим ІІІ групи (6 хворих) щоденно проводились такі процедури (табл. 3).
Хворим проводилось етіотропне патогенетичне і симптоматичне лікування.
Етап 1 — обробка порожнини рота настоями лікарських речовин, що володіють в’яжучими властивостями (для повного очищення слизової оболонки від шкідливих макроі мікрочастинок). З цією метою хворі проводили полоскання ротової порожнини настоєм листків лікарської шавлії. Одночасно із в’яжучими властивостями шавлія чинить протизапальну і дезинфікуючу дію, сприятливо впливає на стан судинної стінки, що особливо важливо для хворих на серцево-судинну патологію.
Етап 2 – обробка порожнини рота препаратами, що при місцевому застосуванні покращують кровопостачання слизової оболонки. З цією метою рекомендовано проводити обробку порожнини рота настоянкою лікарського часнику. Ця лікарська речовина, гальмуючи активність холінестерази, сприяє розширенню кровоносних судин і тим самим покращує приплив крові до тканин ротової порожнини.
Етап 3 – обробка порожнини кератопластиками. Застосування цих засобів обумовлено тим, що навіть при незначних порушеннях трофіки на ультраструктурному рівні вже спостерігаються дегенеративні зміни епітелію (хоча видимих дефектів слизової оболонки порожнини рота ще немає).
Оцінка змін у порожнині рота проводилась на основі клінічного спостереження, даних електронної мікроскопії.
На ультраструктурному рівні (за даними електронної мікроскопії) спостерігалось ущільнення стінок судин, поява молодих форм клітин. Колоній бактерій на поверхні епітелію не виявлено.
ЛИТЕРАТУРА
1. Базарнова С. М. Функциональное состояние соединительной ткани полости рта в эксперименте при некоторых заболеваниях слизистой оболочки / / Стоматология. — 1956. — № 3. — С. 16–18.
2. Бобкова І. А. Фармакогнозія. — К.: Медицина, 2006. — 440 с.
3. Ботанико-фармакогностический словарь (под ред. К. Ф. Блиновой). — М.: Высш. Шк., 1990. — 272 с.
4. Внутрішніх хвороби / / Є. М. Нейко, В. І. Боцюрко. — К.: Здоров’я, 2000. — 528 с.
5. Волынский Б. Г., Бендер К. И., Фрейдман С. Я и соавт. Лекарственные растения в научной и народной медицине. — Саратов, 1972.
6. Гаврилов Е. И. Язвенно-некротические стоматиты у больных с нарушением кровообращения / / Врачеб. Дело. — 1959. — № 6. — С. 645–648.
7. Генесина Т. И. Исследование проницаемости слизистой оболочки защечных мешочков хомяков для электролитов и не электролитов: Автореф. дисс. канд. биол. наук. — Одесса, 1971.
Полный список литературы находится в редакции